вода

La paĝo enhavas artikolojn pri kelkaj lingvoj.

rusa

 Substantivo

Signifoj

1. akvo (malsekaĵo, travidebla senkolora likvo) ◆ Ключевая вода. — Fontakvo. ◆ Колодезная вода. — Puta akvo.
2. kemio akvo (kiel ĥemia kombinaĵo), H₂O ◆ Температура кипения воды — 100 °C. — Bolpunkto de akvo estas 100 °C. ◆ «Мы нашли воду», — сказал Уильям Бойнтон из университета Аризоны, один из ведущих учёных проекта. — «Ni trovis akvon», — diris William Boynton el la Universitato de Arizono, unu el ĉefa scientistij de la projekto. «NASA: зонд Phoenix подтвердил наличие воды на Марсе» // «Gazeta.ru», 2008 j.
3. senalkohola trinkaĵo konsistanta plejparte el akvo kun almiksitaĵoj de gaso, sukero kaj farboj — ŝaŭmakvo, gasakvo, sodakvo k.a. ◆ Газированная вода «Буратино». — Gasakvo «Buratino» ◆ Магазин «Соки и во́ды». — Vendejo «Sukoj kaj akvoj» ◆ Купи какой-нибудь воды́. — Aĉetu iun trinkaĵon.
4. (politiko), pluralo akvoj (parto de mara spaco) ◆ Нейтральные во́ды. — Neŭtralaj akvoj. ◆ Территориальные во́ды. — Teritoria akvoj.
5. pluralo saniga fonto aŭ kuracado per ĝi ◆ Он уехал на во́ды в Ессентуки. — Li forveturis al fontoj de Jessentuki.
6. metaf. tro maldensa, malbongusta aŭ malnutra supo, saŭco aŭ trinkaĵo ◆ Ты что меня водою потчуешь?
7. metaf. malenhavoriĉa teksto ◆ Прочитал его статью — сплошная вода. — Mi legis lian artikolon, ĝi estas plena je akvo.
8. metaf. larmoj ◆ Хватит воду лить. — Sufiĉe larmi.
9. (arkaika) mezuro de kvalito de diamanto, estas escepto el sencoj akvo, likvo, malsekaĵo - la kaŭzo estas klarigita en etimologio. ◆ Алмаз чистой воды. — Diamanto de la plej pura akvo. ; ankaŭ metafore en signifo de perfekta, tipa ◆ Мошенник чистейшей воды. — Fripono de la plej pura akvo.
10. fluso, malfluso, kaj ankaŭ intertempo inter ili ◆ Вода большая — прилив. Вода кроткая — отлив, состояние воды во время наибольшего отлива, затишье при смене отливно-приливных течений. Вода малая — отлив. Б. В. Шергин, «Словарь поморских и специальных слов и выражений, объяснение собственных имён и названий», 1930-1960 j. (citaĵo el Nacia korpuso de la rusa lingvo)'
11. jaro (pri aĝo de ŝipo) ◆ Ладья на четвёртой воде Даль
12. amnia likvo (medicino) pluralo ◆ На третий день он узнал, что роды начались ночью, на рассвете прошли воды и с утра не прекращаются сильные схватки. Б. Л. Пастернак, «Доктор Живаго», 1945-1955 j. (citaĵo el Nacia korpuso de la rusa lingvo)'

Atributoj

во-да́ Substantivo, neanima, ina genro, 1-a deklinacio (tipo de deklinacio 1d' laŭ klasifikado de A.A. Zaliznjak). En koneksoj simalaj al на воду, по воду, под воду la akcento povas fali al prepozicio; la vorto вода tiam transformiĝas en klitikon.
kazo	sing.	plur.
nom.	вода́	во́ды
gen.	воды́	во́д
dat.	воде́	во́дам
ak.	во́ду	во́ды
inst.	водо́й, водо́ю	во́дами
pr.	воде́	во́дах

Prononco

IFA: ununombro  [vɐˈda] , multenombro  [ˈvo̞dɨ̞] 

Sono :

(

lingvo -ru-

)

(dosiero)

(singularo),

Sono :

(

lingvo -ru-

)

(dosiero)

(pluralo)

Homofonoj

• вод → вот

Rimoj

• Nominativo de singularo: -ˈda
• Instrumentalo de singularo: -ˈo̞j
• Nominativo kaj akuztivo de pluralo: -ˈo̞dɨ
• Genitivo de pluralo: -ˈo̞t

Samsencaĵoj

1. parte: влага
2. H₂O, HOH, оксид водорода, окись водорода, дигидрид кислорода, гидроксид водорода, гидроокись водорода, дигидромоноксид
3. напиток, содовая, газировка, пойло (parol., negl.)
4. акватория
5. parte: источник, ключ; лечение
6. пойло (parol., negl.)
7. пустая болтовня
8. плач, рыдания
9. -
10. -
11. -
12. околоплодная жидкость

Kontraŭvortoj

1. -
2. -
3. -
4. суша
5. -
6. -
7. гуща
8. -
9. -
10. -
11. -
12. -

Hiperonimoj

1. жидкость; питьё, напиток; растворитель
2. оксид, гидроксид, гидрид
3. жидкость; питьё, напиток
4. пространство; море, океан
5. лечение, источник
6. жидкость
7. текст
8. -
9. мера, качество
10. -
11. год
12. -

Hiponimoj

1. лёд, снег, дождь, роса, кипяток, пар, облако, туман, град, иней
2. -
3. parte: газированная вода (газировка), сок, нектар, сидр, лимонад
4. -
5. -
6. -
7. -
8. -
9. -
10. прилив, отлив
11. -
12. -

Meronimoj

1. -
2. водород, кислород
3. -
4. -
5. -
6. -
7. -
8. -
9. -

Derivaĵoj

Anagramoj

• вода — во ад, адов, о два (t. e. O₂)
• воде — двое, дево, веду
• в воде — вдове
• водах — входа

Metagramoj

grafo de ĉenoj de metagramoj

• кода, мода, сода
• веда
• Вова, вона
• воза, вола, вора, вида, года, кода, рода, хода, йода, води

Deveno

Devenas el praslava formo *vodā, el kiu ankaŭ devenis malnovrusa kaj malnovslava вода (greka ύδωρ), rusa kaj ukraina вода, belorsa вада, bulgara вода, serba вода, ĉeĥa kaj slovaka voda, pola woda k.a.; devenas de la prahindeŭropa *wodor (*wedor, *uder), el radiko *wed- kun la sama signifo.

Oni opinias, ke en hindeŭropa pralingvo ekzistis du radikoj por signi akvo:

• *ap- signis akvon kiel «vivan» naturforton, dum
• *wed- signis akvon kiel neulan substancon.

Unua radiko konservis en sanskrita āpaḥ kaj persa āb, dum el dua radiko formiĝis:

• malnovslava вода (kp. bulgara/makedona/serba/ukraina вода, bosnia/serba/slovaka/slovena/kroata/ĉeĥa voda, pola/suprasoraba woda); kaj ankaŭ выдра kaj ведро
• praĝermana watar (kp. angla water, wet, germana Wasser, islanda/norvega vatn, sveda vatten, vandala kaj frisa wetter, islanda vatna ktp.)
• sanskrita udnah
• litova vanduo
• gaela uisge (kp. skota uisge, irlanda uisce, angla whiskey, rusa виски)
• praprusa wundan
• kaj ankaŭ greka ύδωρ, kiun prunteprenis maltaj lingvoj (kp. radikojn -hydr- en germanaj, -гидр- en slavaj lingvoj).

Krome, el radiko *wed- formiĝis latina unda («ondo»), el kiu devenis hispana onda, franca onde, ondine, esperanta ondo ktp.,kaj ankaŭ Undine — nomo de akvofeino en germana mitologio.

Tiamaniere en la rusa vorto «вода» parencas:

• ведро
• выдра
• ватерлиния, ватерклозет, ватербак, ватерпруф, ватерпас, кильватер, фарватер ktp.
• виски
• гидра, гидрант, гидроэлектростанция, гидрометцентр, гидросфера, гидрохлорид, пергидроль ktp.
• Ундина

Uzo de vorto «вода» kun signifo «mezuro de kvalito de diamanto» estas, plejeble, sekvo de mistraduko el araba, kie vorto ماء /māʔ/ signifas ne nur «akvo», sed ankaŭ «brilo», «lukso».

En la rusa ankaŭ ekzistas homonima radiko -вод- (II), neniel rilata al akvo (→ завод, перевод, развод, хоровод, поводырь, проводник, …). Ekzistas ankaŭ vortoj, en kiuj renkontiĝas ambaŭ radikoj (→ водопровод, Водовзводная башня).

Idiomaĵoj kaj stabilaj koneksoj

• питьевая вода
• водопроводная вода
• вода из-под крана
• кипячёная вода
• колодезная вода
• родниковая вода
• минеральная вода
• пресная вода/солёная вода/морская вода
• мягкая вода/жёсткая вода
• живая вода/мёртвая вода
• студёная вода/варёная вода
• святая вода
• талая вода
• огненная вода
• тяжёлая вода
• лёгкая вода
• дистиллированная вода
• деионизированная вода
• структурированная вода
• исторические воды
• нейтральные воды
• территориальные воды
• сточные воды
• грунтовые воды
• вешние воды
• дождевая вода
• большая вода; прибылая вода / малая вода; сухая вода

Tipaj koneksoj

• вода льётся, течёт, капает, плещется; бьёт (ключом, фонтаном); брызгает, пенится; журчит, шумит, булькает, бурлит; искрится, блестит; закипает, кипит; зацветает, цветёт
• воду пьют, лакают, хлебают; наливают, переливают, выливают, спускают; подогревают, кипятят; дистиллируют
• воды́ отливают, наливают, плескают; нахлёбываются, могут глотнуть
• по́ воду ходят
• в воду ныряют, окунаются; окунают
• в воде плавают, плещутся, барахтаются, тонут; топят; растворяют, разводят; отражаются; мокнут
• водой, водою (реже) захлёбываются; плескаются, брызгаются; обливаются; разбавляют, разводят; заправляют (паровозы); заливают, тушат; поливают
• по воде плавают (птицы и суда), ходят (корабли)
• на воду спускают (суда)
• во́ды отходят

Frazeologiaĵoj

   

буря в стакане воды в воде не тонет, в огне не горит в рот воды набрать вилами по воде вода на чью-либо мельницу водой не разольёшь воды́ не замутит вывести на чистую воду выйти сухим из воды дуть на воду, обварившись молоком идти в огонь и в воду как в воду глядеть как в воду кануть как воды в рот набрать как две капли воды как рыба в воде как с гуся вода концы в воду

ловить рыбу в мутной воде много воды утекло с тех пор мутить воду мыть в семи водах на своём молоке обжёгшись, на чужую воду дуть на хлебе и воде не с лица воду пить носить воду решетом отошли во́ды по воде аки посуху седьмая вода на киселе темна вода в облацех тише воды ниже травы толочь воду в ступе как/точно в воду опущенный через огонь, воду и медные трубы чистейшей воды ходить по воде

Proverboj

• под лежачий камень вода не течёт
• вода (водичка) дырочку/щёлочку найдёт
• вода камень то́чит
• тихие воды глубоки́
• вода дороже золота
• истина в вине, здоровье в воде
• не зная броду, не суйся в воду
• кто опоздает, тот воду хлебает
• пойдёт вода Кубань-реки, куда хотят большевики
• вода и мельницы ломает
• обжёгся на молоке, дует и на воду

Popolaj superstiĉoj

• апрель с водою — май с травою

Enigmoj

• в печь положишь — размокнет, в воду положишь — высохнет
• в земле не гниёт, бросишь в воду — поплывёт
• в лесу родилась, на воде живёт
• чёрная корова целый ушат воды выпила
• две сестрицы пошли в воду купаться, а братец на берегу живёт

bulgara

Signifoj

1. akvo

Atributoj

Sn.	вода
Sn. obj.	вода
Sn. subj.	водата
Pl.	води
Pl. perf.	водите
Komp.	-
Vok.	-

во-да

Substantivo, ina genro, deklinacio 41.

Prononco

IFA:  [vɔˈda] 

Frazeologiaĵoj

• като две капки вода
• по-тих от водата, по-нисък от тревата

Derivaĵoj

Parencaj vortoj
substantivoj: воденица, вододел, водоливник, вододайка, водомер, водомерка, водород

Deveno

Vidu etimologion de la rusa vorto.

makedona

Signifoj

1. akvo

Atributoj

во-да Substantivo, ina genro.

Derivaĵoj

1. водород

Deveno

Vidu etimologio de la rusa vorto.

serba

 Substantivo

Signifoj

akvo

Atributoj

kazo	singularo	pluralo
nom.	вода	воде
gen.	воде	вода
dat.	води	водама
ak.	вода	воде
vok.	водо	воде
inst.	водом	водама
lok.	водом	водама

во-да

Substantivo, ina genro.

Prononco

IFA:  [ˌvɔda] 

Derivaĵoj

Parencaj vortoj
substantivoj: водоноша, водњикав, воденица, водоник

Deveno

Vidu etimologion de la rusa vorto.

Slovio

Signifoj

1. akvo

Atributoj

• deklinacio: вода, водас, водаф, водафс

Derivaĵoj

Parencaj vortoj
substantivoj: водица

Deveno

Vidu etimologion de la rusa vorto.

malnovslava

Signifoj

1. akvo

Deveno

El la prahindeŭropa *wodor (*wedor, *uder), el radiko *wed- — akvo. Vidu etimologio de la rusa vorto.

ukraina

 Substantivo

Signifoj

1. akvo

Atributoj

Prononco

Sono :

(

lingvo -uk-

)

(dosiero)

Frazeologiaĵoj

• ані за холодну воду
• багато/чимало води спливло/сплило/упливло/утекло
• буря у склянці води
• варити воду
• в вогонь і в воду
• взяла вода
• вивести на свіжу/чисту воду
• вийти сухим з води
• вилами по воді (писано)
• в ложці води не піймаєш/спіймаєш
• вода не відсвятиться/і вода відсвятиться
• водою не розілляти/розлити
• воду товкти
• все одно з мосту та в воду
• втопити в ложці води
• грішна вода
• кінці в воду
• з роси та з води
• і води не замутить/не закаламутити води
• і за холодну воду братись
• іти проти води
• каламутити воду
• канути у воду
• краще з мосту та в воду
• линути холодною водою/лити холодну воду за комір
• лити воду на млин
• лізти у воду, не знаючи броду
• ловити рибу в мутній/каламутній воді
• лопнути, як булька на воді
• носити/міряти воду решетом, решетом у воді зірки ловити
• мов вода вмила
• мов камінь у воду
• мов облитий зимною водою/мов холодною водою обдати
• набрати води в рот/як води в рот набрати
• на ясні зорі, на тихі води
• не братися ані за холодну воду
• немає промитої води
• перебиватися з хліба/юшки на воду/посадити на хліб та воду
• пливти, куди вода несе
• пройти (крізь) вогонь і воду (і мідні труби)
• сьома/десята вода на киселі
• тих(і)ший (від) води, нижчий (від) трави
• товкти воду в ступі
• хоч води напийся
• хоч водою розливай
• хоч з гори та в воду
• хоч з лиця води пий/напийся
• хоч у воду стрибай
• чистісінької води/чистої води
• як вода змила
• як водою облитий
• як дві каплі води
• як дідько свяченої води
• як з гусака/гуски вода
• як линули водою з льодом
• як лист за водою
• як плюнути на воду
• як риба з водою/як риба у воді
• як скупаний у мертвій воді
• як у воду глянути/дивитися
• як у воду опущений/як у воду шубовснути

Derivaĵoj

Parencaj vortoj
substantivoj: водень, електроводонагрівач, водогін, водомір, водолаз, водопій

Deveno

Vidu etimologion de la rusa vorto.