яблоко

rusa

Substantivo

Atributoj

kazo	sing.	plur.
я́б-ло-ко Substantivo, neanima, neŭtra genro, 2-a deklinacio (tipo de deklinacio 3a(1) laŭ klasifikado de A.A. Zaliznjak).
nom.	я́блоко	я́блоки
gen.	я́блока	я́блок
dat.	я́блоку	я́блокам
ak.	я́блоко	я́блоки
inst.	я́блоком	я́блоками
pr.	я́блоке	я́блоках

Radiko: -ябл-; sufikso: -ок-; finaĵo: -о.

Prononco

IFA: ununombro [ˈja.bɫə.kə] , multenombro [ˈja.bɫə.kʲɪ]
Sono : ( lingvo -ru- )
(dosiero)

Яблоко [1]

Signifoj

pomo [1] ◆ Спелое яблоко ◆ Зелёное яблоко. ◆ Сладкие яблоки. ◆ Сушёные яблоки. ◆ Гнилое яблоко.
bot. pomo [2], pomofrukto ◆ При созревании яблока ткань околоплодника дифференцируется на наружную сочную и внутреннюю хрящевидную или кожистую (у яблони, груши, рябины и др.), иногда она целиком становится деревянистой (например, у кизильника). БСЭ

Hiperonimoj

Hiponimoj

Meronimoj

Holonimoj

яблоня, сад
-

Idiomaĵoj kaj stabilaj koneksoj

Proverboj

яблоко от яблони недалеко падает

Derivaĵoj

Parencaj vortoj
diminutivoj: яблочко, яблонька familinomoj: Яблочков substantivoj: яблоня adjektivoj: яблочный, яблоневый, яблонный

Deveno

El praslava formo parenca al malnovslava ѧблоко, bulgara ябълка, ukraina яблуко, belorusa яблык, pola jabłko, slovena jabolko, serba јабука, ĉeĥa jablko k.a. Plue el prahindeŭropa radiko *ab(e)l-; kp.: angla apple, germana Apfel, nederlanda appel, dana æble, norvega eple, malnovirlanda ubull, skota ubhal, litova obuolys ktp.

Origine яблоко signifis iu frukto de arbo aŭ trunkarbusto (escepte beroj, sed inkluzive nuksoj). Отсюда пошло и библейское запретное яблоко — t. е. «malpermesita frukto» (nedevige de pomujo).

Referencoj kaj literaturo

Vikipedio en la rusa enhavas artikolon pri: Яблоко
Яблоко. // Словарь русского языка в 4-х томах (МАС)